́́
[i] ...вечір. Ніч...[/i]
...і уявити собі не можеш
як міняється світ Божий,
коли на густу траву
лугову
сонце схиляє утомлену голову
вітер -
на струнах осені вправний грець,
суперечки людські - світлотіней гра
з вінця́ми царськими
принесуть і відкриють ла́рець,
коли стане тому пора
...і помічаєш здивовано час од часу
у зелених кронах позолочені пасма,
і що промені падають навскоси,
згортаються й гаснуть сонячні паруси,
гомінкого розцвічування прапори
стирають барви і виполікують кольори,
речовинність втрачають предмети -
зостаються прозірчасті силуети
силуети - загальні плани,
умовні схеми...
...білими тюлями
відділяються від води
ні, не тумани,
а незабутні привиди -
світлі спогади -
роззираються і питають: - Де ми?..
невловимі асоціації,
сповнені витонченості і грації,
простягають руки і хапаються за краї
оксамитової
чорно-синьої
рясно складча́стої мантії
ілюзії-мрії
безмежне
у внутрішнім вимірі Слово
повільно і поступово -
неодступ-но
все обіймає пітьма,
об"єднує
і занурю-є
на тепле м"яке дно -
де тривог нема,
ні жалю нема -
вічність сама...
відпочинь...засни...
без тривог і турбот - до весни:
не забариться ма́рець* -
з вінця́ми
царськими
вже несуть і відкрили ла́рець -
підставляй голову під вінець:
сон - відпочинок, а не кінець
...розімкни сонні пові-ки -
над тобою
густо сяють живі зірки...
15.01.2022
*марець - березень
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2022
автор: Валя Савелюк