Узимку квакає сердита жаба на болоті

Ну  що  тут  скажеш,
Військо  ідіотів
На  рідну  землю  
Преться  напролом  ...
Веселу  музику  
Включили  "на  роботі".
І  якось  байдуже,
З  добром  усе  чи  злом.
Тут  вам  "комбат",
Тут  вам  якісь  "солдати",
Руїна  там,  де  були  рідні  хати,
Тож  нумо  по  світах  
Багном  
Своїм  
Під  музику  жбурляти  ...
З  часів  Мазепи  
Це  у  них  за  звичай  -
По  українцях  чоботом  пройтись.
Що  з  того,  що  царі  
Й  пройдисвітки  -  цариці  -  
Вже  не  такі  верткі,  як  то  було  колись  ...
Тупа  бравада  
Світу  вже  над  міру.
Чужа  біда,  
Та  світ  уже  озливсь.
В  Москві  ягуся  
Оновила  ліру.
Монах  вертівсь
І  не  туди  моливсь  ...

[b]Раби  мовчали.
Цар  собі  казивсь.
[/b]
Та  тут  сказали,
Щоб  не  помиливсь.
Хоч  по  світах
Ти  гроші  поховав,
Уміло  діток
В  "лордах"  влаштував.
А  тут
Дивись
Пестливе  те  дитя.
Чекає
У  болото  вороття.
Пахолки  теж
Схопилися  на  ноги.
З  тої  великої  тривоги.
Все,  що  назбирано  невидимим  трудом
Враз  оголосять  на  цілий  Дурдом  ...

[b]Злякавсь.  
Сидить.
Трясеться  трон.[/b]

А  тут  ще  й  в  гості  омікрон  ...  
..........
А  що  ж  мої,  отут?
Що  найрідніші?
Звучать  колядки,  жарти,  вірші.

Сердита  жаба  розкричалась  на  болоті,
У  неї  мабуть  щось  болить  у  роті  ...    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2022
автор: Дружня рука