№402

Слова  і  сльози  —  вічні  вороги  —
В  моїй  душі  зійшлися  на  двобої,
А  те,  що  світ  нейтральний  навкруги,  —
«Лукавий  мир»,  —  ведуть  обоє.

Згадалось  —  сльози,  а  слова  мовчать,
А  слів  нема,  щоб  сколихнути  тишу,
Угоду  бо  закріплює  печать:
Як  будуть  сльози  —  я  слова  залишу.

Пройшла  сльоза  —  твердішають  слова,
Її  тепло  на  жорсткість  розрахунку
Одразу  обертає  голова  —
Й  причинам  сліз  немає  порятунку…

29  квітня  2009

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2022
автор: Ти-2