Щоразу, коли я читав їй вірші
вона уважно слухала мовчки залатуючи мої шви.
Потім вставала на коліна, як перед Богом,
гучно плескала і молилась ще перед моїм порогом,
Змушувала хоч на трохи запхати поглибше мій атеїзм.
Саме до неї я буду йти через мільйони міст.
Нехай вона навіть перестане любити мої вірші,
перестане любити мене.
А я далі говоритиму про неї,
коли говоритиму про головне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2022
автор: vitalikledah