[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RzdFwSZxoVc[/youtube]
Оцій зимі ще трохи панувать,
Давно пройшла її вже середина.
Та я терпляча, можу весну ждать,
Думки про неї линуть безупинно.
І день при дні виглядую в вікно.
Навряд зима їй може поступитись.
Але весна не за горами все одно,
Радію, звісно, як інколи присниться:
Весняний, теплий, життєдайний дощ,
Твоє чомусь засмучене обличчя.
Та це буває рідко в сні, та що ж,
До цього я давно вже звикла.
І ось тоді, я волю дам думкам,
Летіть туди, де вам було так тепло.
А я подякую отим весняним снам,
Що бережуть тепло, яке не зникло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2022
автор: Н-А-Д-І-Я