Прости. Я інколи колючий,
Жартую може невпопад,
Вірші пишу немилозвучні,
Хоча у серці водопад
Шалених, пристрастних емоцій,
Що переповнюють мене.
Такого не бувало досі
Не уявляю, що мине
Цей неймовірно час казковий
І ми прокинемося так,
Як прокидалися. Бузковий
Одягнеш теплий свій халат
І не подумаєш про мене…
Не уявляю! Геть цей сон!
Хочу щасливі нові сцени
Творити, там де ми разом
Щоби ти знов і знов відчула,
Що пережили разом ми
І щоб ніколи не забула
Будиночок серед зими…
А в серці це не зачинити,
Там зараз розквітає рай
Із почуттів. Їх не спинити…
І не спиняй… люби… кохай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Oleksandr Poprotskyy