Іноді здається,
що в серці щось шкребеться.
Хоче - промовчить,
хоче - обізветься.
Іноді я чую,
як вітер в спину дує.
Може, він штовхає.
може, так хижує.
Іноді я бачу,
як ти тихо плачеш.
Може ти скажи,
що я для тебе значу.
Бо ні вітер в руках моїх,
ні річка в долонях
Не здатні сказать мені більше,
ніж пульс у твоїх скронях.
І ні сонця промінь не скаже,
не прошепче хмара.
Ким ти став тепер?
Бо я - твоя примара..
16.XII.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Леся Довженко