Колись він мріяв розсікати хвилі,
Злітати ввись й пірнати вниз,
Долати труднощі і мати віру,
Одне життя - один каприз.
А потім влаштувався на роботу
Де правильно усе і як завжди...
Де треба, як усі, тихенько тліти
Без віри і без мрій кудись іти.
У снах чарівних - борд для серфу,
А на яву гладильна дошка.
Так легко виміняв свій рай і серце
На той тягар, який з собою носить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: DarkLordV