Своїми недолугими рядками
Навряд чи я торкнуся до душі,
Де знову сірі по снігах тумани,
Похмурі дні за довгими ночами
А я сиджу , і шкрябаю старанно
Нікому не потрібні ці вірші.
Не чую поряд я твого плеча.
Мені сказав би - це ось не тривожить,
Тут рима де , тут наголос пропав,
А цьому вже ніщо не допоможе-
Ним тільки грубу розтопити можна.
І врешті решт - ось щось на вІрша схоже -
Твоя оцінка, як завжди , скупа,
Та я раділа, як мале дівча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2022
автор: Lesya Lesya