Забракло подиху зненацька,
У скронях - кулеметом кров,
Пилить зірками Шлях Чумацький,
В думок пустелі знов шукаю
Надію, Віру і Любов.
Вкотре з безсонням в голові,
В руці з валізою невдач,
З лимонним місяцем вгорі,
Торую запівніч дорогу
В світанок, темряви палач.
Рип-рип сніжок під черевиком,
Все йде без змін із року в рік,
Співає вітер „Гоп зі смиком“,
А недопалок цигарчаний
Летить, як завш, не на смітник.
Життя...І що тепер поробиш.
Усе не те і все не так.
Іржею злато не скоробиш,
Як не крути і не верти,
З заліза в злато - теж ніяк.
За рогом зник самотній слід.
Мій слід серед сліпої ночі...
Здоров'я без війни, без бід,
Дай Боже праведний усім.
Це те, чого найбільше хочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2022
автор: Володимир Загоруй