Зайшли в крамницю м’ясника
два злодія, два юнака.
М’ясник, з клієнтом у розмові,
не бачив, як один узяв
кавалок м’яса і сховав
за пазуху напарникові.
Розмову закінчи́в м’ясник
і бачить, що кавалок зник.
– «Де м’ясо ділося?» – питає.
– «Не брав я – свідки боги всі» –
той, в кого воно в пазусі,
ображено відповідає.
– «Якщо й відбрешетесь в цей раз,
та боги знають все про вас,
а Немезида – покарає.»
Мораль: як не клянися нею –
брехня залишиться брехнею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Анатолій Костенюк