взаємний перелюб_ пронизливий сміх до сльози_
дошкульні образи знеболені дозою тиші_
розпалися пазли, заклякли пусті терези,
набрякли порожні серця гріх спокути впустивши_
>
збирати каміння в туманній пустелі надій,
писати на стінах складні імена всюдисущих,
ловити в обійми астральних химер суховій,
цідити отруйний нектар зі сновидної гущі_
>
хрести в календар_ так епічно хрустить кожен крок_
хіть –вгрузлий тягар, що гальмує намолену втечу_
крізь хащі прозрінь до холодних згорілих зірок,
закривши гештальт попередньо узгоджених зречень_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Ки Ба 1