У вихорі вальсу вишневих пелюсток
З тобою за руки тримаємось знов.
Моргає крізь хмари нам сонячний згусток,
Леліє і досі він нашу любов.
Летять понад вишнями зграями птиці…
Вітають весну... обіймають крильми.
Десь вда́лечі соло ведуть громовиці...
Порвав усі пута злий вітер зимі.
Усе, як колись… Та ж шовкова травиця
нам ноги купає в холодній росі…
Від щастя всміхаються зорі-зіниці,
Лиш паморозь грає самотньо в косі.
Не раз журавлі пролітали над садом…
У вирій несли наші смутки й жалі.
Щоб літньої ночі, під час зорепаду,
«Люблю…» написати на чистому тлі.
27.01.2022
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2022
автор: Любов Таборовець