Якщо моє серце зупиниться, у цьому не винний ніхто.
Як двері за мною зачиняться, доведеться зняти пальто.
Якщо я, убита сльозами, впаду на холодний асфальт,
А мене затопчуть ногами.. Не варте це всіх моїх пальт.
Якщо я без тями й без остраху люблю там якогось "тебе".
Це значить, до леза до гострого прив'яжу саму я себе.
Я пошепки чула благання, я чула шепіт беріз.
Та я не боюся кохання, це варте усіх моїх сліз.
30.I.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2022
автор: Леся Довженко