коли я падаю, дитинко,
ти радо мене підводиш.
коли ж я стою на рівних,
підбиваєш мене феєрично впасти.
я заплутався в цій суперечності,
і зависнув ні в тих, ні в сих.
о, а тепер ти сіла мені на руки,
і спонукаєш летіти до невідомих країв.
так же незручно! чи ні?
треба це перевірити,
коли я розплутаю ці суперечності,
що заплутався в них, як різдвяна муха.
чи впасти ще глибше в цю суперечність?
дитинко, я завжди роблю
все, як тобі заманеться,
і виходить тоді: все, що крім тебе, —
до ями, якщо ти мене розумієш.
до ями чи не до ями, а щось таки справді
непокоїть мене, маленька.
ну, ти признайся: чому
нібито й любиш мене, та раптом
знов утікаєш, мов від якоїсь проблеми?
так само буває, ти б'єш по гальмах
тоді, коли треба гнати вперед
hang-ups, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=UngfVW-1OCI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2022
автор: mayadeva