Пишу для друзів. Тих, що у лікарні.
Весняний промінь мушу донести.
Ділюся світлом теплим і безхмарним –
Хай згинуть тяжкість, прояви тартарні,
Одужуйте! Повірте в позитив!
Хто знітився, сумний, пониклий духом,
У кого неміч, кволість, стан важкий –
Я хочу, щоб слова мої послухав:
Вже дуже скоро зникне завірюха,
Наллю я сонце в чуйності рядки.
Пишу для друзів. Поряд чи далеко –
Для співчутливих душ немає меж.
Здолає щирість друга небезпеку,
Відкине пошесть на мільйон парсеків –
Ти тільки вір у це, мій друже, теж.
У віршів є своя магічна сила –
Поет складник таємний додавав.
І як хвороба фарби не згустила,
Вона не душу ухопила – тіло,
Ви ж вірте в світле… й стануться дива!
Відступить темне. Хай новини гарні
Несуть потоком сотні голосів.
Ти, друже, з нами. Навіть у лікарні.
Прийми ці вірші сонячно-янтарні,
А ми за тебе молимось усі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2022
автор: Білоозерянська Чайка