Чомусь в душі і серці тяжко
Я розумію що був винний
Але не буде легше, важко
Нам буде мир знайти, потрібний
Мені наш світ, бо я кохаю
Кохав тебе й кохати буду
А тої гри день проклинаю
Як хочеш,- йди, я не забуду
Я буду вічно жить з тобою
Думки палають, зрозуміти
Не можу я, чому все грою
Скінчилось, і не хочу жити
У цім безум`ї, що рве знову
Мене на шмаття, серце кличе
Все ближче в казку ту зимову
Але здаватися не хоче
Напевно доля зла на нас, з тобою
Лише, я хочу бачить все своє життя
Всі дні прожиті здаються ніби грою
Але назад нема вже вороття
Чому все складно, все задаю питання
А серце кличе далі йти, боротися за долю
Кохання ще живе, і є ще сподівання
Що будем разом ти і я, мою душа з тобою!
21.02.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93885
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.09.2008
автор: Ярослав Яресько