Гуркоче в небі.
На капелюх з соломи
дощ потоком ллє.
Цик-цик: вимикач.
У темряву і світло
Знічев’я граюсь.
Припинилося,
Нарешті, з хмари лити.
Припікає знов.
Гречана зупка
На курячім бульйоні –
Їжа – смакота.
Не спиняюся,
Біжу, чим раз, то швидше.
Дощ, немов з відра.
Дика троянда:
про мене кажуть люди.
Квітнуча любов.
Нахиляюся:
А що це тут в травичці
сріблиться, блищить?
Пробивається
Сонце крізь густий туман.
Відходить осінь.
Журиться верба
Осіння над водою.
Сонечка нема.
Розвихрюється
Хмара пилу у степу.
Чорний неба край.
Жую яблуко.
Що може бути краще
Осені пори?
Гірка калина.
Як доля України
Хто не йде – скубне.
Мало віриться,
Однак, жива надія.
Так і живемо.
Пасеться в морі
Корова Афродіта.
Цвітуть медузи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2022
автор: Едельвейс137