Вони обох були, немов стихії,
Тільки Вона - вогонь, а Він - вода.
Вона щодня плекала чисті мрії,
Її не мучив біль і самота.
Вона писала вірші, часом прозу,
Сміялася щиро, як мале дитя.
А його серцем керував лиш розум,
Все будував Він плани на життя.
Коли Вона між хмарами літала,
Це Він їй крила майстрував.
А вечорами, коли мирно спала,
У снах їй душу цілував.
Він надихав її на нові вірші.
Вона щодня йому давала сили.
Він серця стукіт чув в ранковій тиші
І просто мовчки майстрував їй крила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2022
автор: Анюта Матіїшина