[i]Альоні[/i]
Підписавсь в інстаграмі на юних гімнасток і танцюристок
(Навіть став через це шанувальником декого з них),
Бо в твоєму портреті лишилося декілька рисок,
Що побачити в цьому житті я, кохана, не встиг.
Запізнивсь. Десь на 20 років запізнивсь. Гальмував надто довго.
Пропустив. Не побачив найкращого в світі (шкода!):
Ти в дитинстві гімнастка, а в юності танцюристка чудова.
І спливли ті часи, ті роки, наче в річці вода.
Обіцяю, в наступних життях я цього не проґавлю, кохана.
У наступних життях із дитинства я буду з тобою разом.
І з життя у життя буду бачити я цю красу несказанну —
Танець твій, що всієї краси є первісний зразок.
Ну а поки ми дивимось разом з тобою красу в інстаграмі.
І ти кажеш: «Оце та оце я ще краще робила колись».
І я в захваті бачу, кохана, неначе тебе на екрані,
Наче мрії побачити танець твій в цьому житті вже збулись.
[i]02.02.2022, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938981
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2022
автор: Петро Рух