Не вистачає тебе

Гіркий  присмак  спогадів  завис  у  кімнаті.
Як  добре,  що  нам  з  тобою  є  що  згадати,
Ми  були  МИ.

Гіркий  присмак  спогадів  завис  у  кімнаті.
Залишилось  стару  незручність  здолати,
Ми  стали  іншими.

За  ці  роки    багато  було  сказаних  слів,
Так  було  багато  помилок,  злив,
Але  не  вистачало  тебе.
Ритми  наших  пісень  згоріли,  їх  вже  нема.
У  попелі  наша    весна,
Але    не  вистачає  тебе.

Знаєш  за  ці  декілька  років
Змінились,  ламали,  росли  відчували,
Плавали  в  сірості  мас  і  зникали.
Шукали,  знаходили,  звісно  чекали,
Ми  мрії  плекали  і  знов  відчували,
Літали,  на  крилах,  звісно  літали  .
І  знову  тонули,  і  знову  жадали,
І  знов  уві  сні  тебе  обіймала.

За  ці  роки    багато  було  сказаних  слів,
Так  було  багато  помилок,  злив,
Але  не  вистачає  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2022
автор: Mezu Svitlana