Це правда? Ти дійсно зникнеш?
Назавжди? Безповоротно?
Взаємозв’язку уникнеш
Безболісно? Безтурботно?
Робитимеш це без туги?
Пишатимешся цим фактом?
В собі не відчуєш напруги?
І вже не поновиш контакти?
Не схочеш мене почути?
Побачити? Написати?
Зумієш усе забути?
Не будеш більше чекати?
Не думатимеш ніколи?
З усмішкою не згадаєш?..
Скажи! Я ОДИН із болем?
З нас двох Я ОДИН страждаю?
Одному МЕНІ погано?
Про НАС тільки Я сумую?
Тремтять лиш МОЇ мембрани?
До інших лиш Я ревную?
І що? Що робить з тобою?
Як діяти пропонуєш?
Лишити себе з собою?
Й не чути, як ти не чуєш?
Змиритись? Тебе віддати?
Згасити вогонь у грудях?
Свої почуття сховати?
Та ні! Навпаки все буде!
2018 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2022
автор: Сергій Мостюк