Твоїх вечорів я нап’юсь досхочу
І спрагу сердечну втамую.
О червне травневий! у дощ, у грозу
В кімнаті натхнення мов чую.
Громами, вітрами ти снишся мені,
Далекою мрією грієш.
Навіщо так гаряче любиш мене,
Що разом зі мною лиш мрієш?
Не сном – напівсном надвечірніх негод,
Ба навіть опісля самітно
Все ждеш, та не ждеш, а покликуєш, щоб
Собою зросити привітно.
10.07.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2022
автор: Ти-2