Всі стільники, ще й меду повні
вкрав злодій з вулика вночі.
Приходить зранку пасічник,
та бджоли з пересердя, зовні
всього скусали, аж набряк
червоний ніс, немов буряк.
– «Негідні ви малі тварюки» –
на бджіл покусаний кричить.
– «Ви б краще покусали руки,
що крали мед у вас вночі!
Ви ж руки, що вас доглядали,
не розібравшись, покусали!»
Мораль: трапляється, що й люди
не розбираються, а судять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2022
автор: Анатолій Костенюк