[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9yX8tz41pY8
[/youtube]
Усе проходить, все колись мине,
І злі морози, і вишневий цвіт.
Колись ночами все це промайне,
В минуле, без повернення політ.
Не треба тут шукати винуватих,
Бо час давно розставив тут крапки.
Який урок із цього можна взяти?
Можливо, що "було" узять в лапки.
Було оте, можливо, нетривке,
Що лед колись у душах тих трималось.
Розсипалось від вітру, бо крихке,
І не збулося, як тоді гадалось.
Рожевий цвіт розкидав давно вітер,
І у душі залишив пустоцвіт.
А час це спостеріг - і швидко витер...
Та що казать, пройшло вже скільки літ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2022
автор: Н-А-Д-І-Я