ОЙ НАСІЮ ПРОСА…

Ой  насію  проса  та  й  піду  по  росах
через  поле  у  долину,  там  побачу  я  калину.

А  калина  рясна  гронечка  схиляє,
добре  знають  ягідочки,  хто  мене  щодня  чекає.

Бачать,  хто  чекає  й  мене  приголубить,
добре  знають  ягідочки,  хто  мене  насправді  любить.

Знає  вже  калина,  чула  нашу  мову,
що  вплету  я  в  свій  віночок  ніжну  гілку  калинову.

Ягідки  красиві,  кожному  б  так  вдаться,
у  весільний  свій  віночок  я  вплету  для  свого  щастя.

Ой  насію  проса  та  й  піду  по  росах
через  поле  у  долину,  там  побачу  я  калину.

А  калина  рясна  гронечка  схиляє,
під  калиною  рясною  мене  миленький  чекає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2022
автор: Надія Башинська