Тебе тако́ж покличе ця війна.
Ворожі танки вже стоять на чатах,
Й здається, що зривається одна,
Іще одна з отих семи печаток,
Й з безодні лих підводиться дракон,
Щоб мирні мрії обернути в тління.
Мабуть, існує свій армагеддон
У кожній долі й кожнім поколінні –
Коли від вибухів здригає світ,
Коли цунамі, голод, вбивчий вірус,
.Й недобрих змін вітри ламають ґніт
І гасять полум’я в лампаді віри,
І слабне правда в плетиві облуд,
І вабить легкістю стежина підла…
І не збагнути – йде Останній Суд
Чи просто битва темряви і світла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Валентина Інклюд