XX
Хай кубок золотий вином заграє,
тож налаштуйте лютням спів пророчий!
Безумства хочу, ніжних уст жіночих!
Вінків, пісень, краси троянд бажаю!
Це поминки мої – кінець шалений!
Хай кров кипить і грає раз останній,
це все – тож обніміть, брати кохані,
бо завтра, друзі, будете без мене!
XXI
Ха! Завтра згаснуть зорі незліченні,
зчорніє сонце, прийде ніч з пітьмою!
Життя так мчить – мета переді мною,
бо завтра вже кінець їзді скаженій.
Не буде завтра ніжних вуст дівчини,
пісень, гри лютні і вина в бокалі.
О, завтра! Браття, ви чому в печалі?
Я з глини вийшов і вернусь до глини!
XXII
Ти при мені! Чого ж мені ще треба?..
Глянь! Я спокійний! Глянь! Я вже не плачу!
Ти розігнала відчай, плач, невдачу, –
повірю в смертний час, що йду до неба!
О! Буду мріять – стану як дитина,
а ти як ангел для дитини снишся,
а смерть як мати: «Ти чого боїшся?
Я мати добра і тебе не кину».
Jerzy Żuławski, Cień: XX-XXII
XX
Niech złoty puhar winem się zapieni,
a wy tam lutnie nastrójcie i flety! —
szału chcę! wina! słodkich ust kobiety!
wieńców i śpiewu! wonnych róż czerwieni!
Dziś moja stypa! — więc niech szumi w głowie!
niech się krew burzy jeszcze raz ostatni:
dziś moje! — — Uścisk oddajcie mi bratni,
bo jutro — sami będziecie, druhowie!
XXI
Ha! jutro! jutro... Jutro zgasną gwiazdy
zczernieje słońce i będzie już ciemno!
Życie tak pędzi — ot, meta przedemną:
jutro już koniec tej szalonej jazdy.
Jutro nie będzie słodkich ust dziewczyny,
nie będzie wina, ni śpiewu, ni lutni, — —
o! jutro — — — Bracia! i czemu wy smutni?
wszak z gliny-m powstał i wracam do gliny!
XXII
Ty znowu przy mnie! — cóż mi więcej trzeba?...
Patrz! ja spokojny! — patrz! ja już nie płaczę!
Tyś odpędziła gorycz, łzy, rozpacze:
mrąc, będę wierzył, że idę do nieba!
O! będę marzył, że dzieciństwo wróci, —
a ty jak anioł nad kolebką stoisz,
a śmierć jak matka: »I czego się boisz?
»ta matka dobra! nigdy cię nie rzuci...«
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Валерій Яковчук