Абсент

Щоб  не  хвилюватись  просто  бахни  абсент
Сказав  він,  поправляючи  свою  краватку
І  не  думай  що  десь,  колись,  за  чужих  планет
По  тобі  не  запалять  останню  ватру

Що  зима  теж  буває  довга,  з  усіх  облич
Тих  дванадцяти,  що  ми  завше  кидаєм  долу
Відривний  календар,  поступово,  без  протиріч
Заміняє  декади,  як  і  людей  на  нових

Що  дракони  -  тільки  в  казках,  як  забутий  знак
І  пекуче-залізна  пора  не  щадить  нікого
Коли  свічка  дійде,  не  лишаючи  мотузка
Тоді  справжній  морок  покаже  на  вартість  всього

І  тоді  горизонт  подій  стане  знов  твоїм
Де  минуле  зникає  за  обрій  щоб  повернутись
Не  пояснюй  нічого,  просто  довірся  їм
Понесуть  тебе  спогади  у  павутиння  вулиць

Там  старий  гітарист  на  узвозі,  і  мокрий  брук
Там  місця  є  такі  де  змішались  міста  і  долі
Когось  вдома  чекає  сердитий  голодний  крук
дехто  пише  в  метро,  випускаючи  крик  на  волю

І  коли  ти  один,  завжди  є  невід'ємний  біль
І  бажання  униз  заміняєш  на  крапкокоми
Перейде,  перемкне,  перепливе,  згорить
І  не  ти,  ні    не  ти.  Саме  він  стане  скрізь  відомим

Нагадає  тобі,  як  наповнював  Іордан
І  стрибали  з  очей  хмарочосів  останні  рими
То  не  вітер  з  Подолу,  то  твій  природній  стан
За  вилогою  зберігати  прожиті  зими

Вірші  то  для  душі,  щоби  камінь  зійшов  на  віск
Чи  піщаний  палац  обернувся    на  монументи
Якщо  є  що  палити  -  гори  як  осінній  ліс
Ну  а  все  інше  просто  запий  абсентом

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Quadro.Tony