Мене прокльони вберігають,
Незримо спокій стережуть,
Від світу всього закривають,
Заслін від злого надають…
Хто проклинає, навіть мовчки,
Змивають не один мій гріх,
А чи й провину відпускають,
Серце і душу вдівши в оберіг…
Коли летять болючі стріли
Чи лихослів’я, чи лихих образ,
Що від нахабства знахабніли,
Будують крил моїх каркас…
Щоб я могла отак злетіти,
Молитвою в Господній Рай,
Щасливими були щоб діти,
Коли й піду за небокрай…
Усі гріхи малі й великі
Прокльони змиють із рідні,
Мій рід щоби Небес Владика,
Благословив хоч на землі…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
08.02.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2022
автор: Lilafea