"Помилуй, мамо, пощади же!..
Чим прогнівили ми тебе?
Пантофлю Риму не оближем,
Бунчук турчина обскубéм,
Листом розлютимо султана –
Сміливі, спритні, мов орли…
Кипіла кров на наших ранах,
Та Крим здобуть допомогли.
Ворожі краяли навали –
Дозволь ректи, підняв главу, –
Так нащо, матінко, забрали
В гетьмана тую булаву?
Царице, змилуйся над краєм –
Дай Боже тобі літ і літ!..
Ще й заступитись обіцяє
Твій одноокий фаворит.
Залиш нам вольності козачі,
Залиш нам Січ – помилуй нас!" –
"Mein Liebe, что всё это значит?
Потёмкин, душка, was ist das?.."
Использован кадр из фильма «Вечера́ на ху́торе близ Дика́ньки» («Ночь перед Рождеством») (Московская киностудия имени М. Горького, реж. А. Роу, 1961 г.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Андрей Ц-к