Знов падають зорі
В прозорім вікні
І ніч розгубила намисто
З зірок, що упали
У трави рясні
І котяться в далі барвисті.
Збираю намисто
У тиші нічній
І саджу в рядки, наче квіти,
Складаю в слова
Я ці вірші нічні,
Де сонце, де небо, де літо.
І з ночі до ранку
Вони проростуть
Калиною й небом яскравим,
Нічні мої вірші
Бузком зацвітуть
Й промінням з небес золотавим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2022
автор: Віталій Поплавський