Як темінь заснує моє довкілля,
Із глибини єства якось повільно
На світ з`являються слова і рими,
Уже нестримно.
У праці хай минає цей період!
Я зізнаюсь, що корегую віру.
Мені потрібно жити. Не вмирати.
Буття? Щоб користати.
Народиться із психіки, що хочу.
Я знаю, вмію, маю мочність.
Цей світ… Тамтой… Іти. Думками
Зорі дістанусь.
20:20, 9.02.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2022
автор: Ти-2