Гаснуть зорі серед моря, тихо тонуть кораблі
Зашуміло тихе море, б'ються хвилі об борти...
Підняли горді вітрила! Ржавий якір із води...
Понеслися по тих хвилях, мов скажені, люті пси!
Не послухалися Бога, поплили у небуття!
Потонули як герої! Сильний ворог та стіна...
Говорили люди правду, тільки їх ніхто не чув...
Залишили свою душу, взяли гордість, рушив в путь.
Сильний вітер скелі точить! Недивився на життя...
Тільки горді моряки - непорушная стіна!
Відплили вони у море, де панує Океан...
Потунули, як герої! Вічна пам'ять морякам!
Все життя - це є питання: Яке наше майбуття?
Будем мертві - ми герої, будем життя - боязня...
Чи постаним на коліна, як останій боягуз?!
Продамо чортові душу, щоб не кривив над нами вус...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2022
автор: Олександер Білий