учительці, РІБ
Наказ весни: цвісти стосило!
Життєвим соком грає все довкіл —
Весна іде! Ну що б її спинило?
Зимову кригу зламано навпіл.
Весна іде святковим ювілеєм,
Міхи надій за обрієм лежать.
Весна іде, іде, а разом з нею
Наново, вдруге двадцять п’ять...
Весна — люстерко чисте і правдиве,
У ньому — Ваша постать і душа.
Нехай же Вас весни казкове диво
Ніколи і ніде не полиша!
9.03.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Ти-2