Старенька хата, дерев'яні сходи,
Ніхто на них давненько не ступав.
Тут тільки вітер на подвір'ї бродить,
І уночі угукає сова...
А хтось колись спішив по них додому,
І чоботом великим наступав.
А може хтось, схилившися від втоми,
На сходах тих собі відпочивав.
Стрічали на порозі й проводжали,
Поштар газети на ті сходи клав...
Зеленими й червоними бували,
А потім вже ніхто не фарбував.
Коли нога остання наступила,
Під ній скрипіли дошки від жалю...
Тепер лиш пам'ять, як велика брила,
Схилила там голівоньку свою.
Бешкетник вітер уночі стихає,
Почути, як угукає сова...
Крізь дерев'яні сходи прорастає
Ніким уже не кошена трава...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Iринонька