Порожньо в сховищах, прірвах, летовищах,
Порожньо в спогадах - цільне кладовище...
Порожньо... Стогін, луна лише... морозно...
Ти - ніби прогин минулого... Голосно...
Порожньо... Стугін... Колишнього відголос...
Сірість розлуки темніша за відданість
Стиглих плодів, не забарвлених зрілістю...
Порожньо... Стисле, загорнуте милістю...
Відчаї душ... темні відчаї розчару...
Навіть не руш!.. Не збагнеш ти під розчерком
Зміни століть зміни стилів та підлості,
Що повноліття не милує милістю!..
Порожно... Душі в світлинах довершених...
Стій!.. Зупини їх... "Завжди перевершені"...
Звісно, їм так хтось... у вуха, поволі...
Звісно, але ж не ці - власники долі...
Звісно, це - сни, нерозчинні в уяві.
Вдоста війни!.. Вимагаємо Яві!..
Порожньо в сховищах, прірвах, летовищах,
Порожньо в спогадах - цільне кладовище...
Порожньо... Стогін, луна лише... морозно...
Ти - ніби прогин минулого... Голосно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Володимир Науменко