Сірий серпанок одяг листопад
Сонце ,мабуть, у депресії спить.
Сонно зітхає стомлений сад.
Снігу чекає земля в таку мить.
Вкриється ковдрою із головою,
Солодко так до весни задріма.
Звісно,стомилась і прагне спокою.
Сили й наснаги,на жаль,вже нема.
Сива зима із морозом рипучим
Стежку протопче в засмучений сад.
Падає з неба сніжинка блискуча.
Ще одна...Й ще...І почавсь снігопад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Світлана Акуленко