Все буде так, як має бути,
До Господа несем покуту,
Царі земні - вони не боги:
Коротка їх земна дорога.
Але чомусь так у людей
Амбіцій море й злих ідей,
То світом хочуть керувати,
А то усе багатство мати.
Хоч усі знають, що без Бога
Тут не трапляється нічого.
Сьогодні цар ти на коні,
А мить і ти лежиш в труні:
Ніхто ні за яке багатство
Собі не купить вічне царство.
А що ж душа? Блукати буде...
Господь нічого не забуде:
На суд до Бога по порі
Прийдуть всі бідні та царі,
Одне лиш варто пам'ятати,
Царем нікому там не стати,
Вихід один - скори гординю,
Не загуби в собі Людину.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: синяк