Чого ж шукати кращого?.. У світі
є сад в цвіту, сміються наші діти.
Говорить світ до нас. А його мова
така співучо-ніжна. Веселкова.
Чому ж тоді стоїть на стражі воїн?
Та вже ж було ой як багато воєн.
Пролито сліз... Не вбере ціле море.
Не зігріває людям душу горе.
А сонячна малесенька кульбабка
в густій траві, зелена спритна жабка,
чи бджілочки над квітами, красиві,
дарують радість й додають всім сили.
А солов'ю радіє гнучка гілка,
бентежить серденько комусь сопілка,
видзвонює в гаю потік співучий,
і дозрівають десь в садочку груші.
Говорить світ до нас... Хто розуміє,
той сам добра зернята щедро сіє.
Від доброти стає світ значно кращим,
то ж бережім його, бо він є нашим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Надія Башинська