Йому співати б ще пісні,
Йому б кохану цілувати
І не стогнати уві сні,
Й не думати, що плаче мати!
Зібрати б друзів звідусіль,
Твердою знову йти ходою…
Та раптом, крізь пекучий біль
- Брати!, - кричить. - Вперед! До бою!
- За Україну! За народ!
- За рідну мову! За СВОБОДУ!
А там, в окопах, його взвод
Стоїть не каменем - горою!
Із сином батько поряд стане.
У бій за правду поведе,
Бо хто з мечем до нас нагряне,
Той від меча і пропаде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Valentyna Kovalenko