Я пишу тобі завжди листи,
Та не чуєш моїх привітів.
Розкидало нас на світи
Серед хмар і зів'ялих квітів.
Серед тисяч німих доріг,
Серед неба,зірок й мовчання.
Ти не чуєш мій ніжний сміх,
І щоночі важкі зітхання.
Я пишу тобі завжди листи,
Лиш ніколи не відсилаю.
За кохання мене прости.
Я ж за сльози свої прощаю...
Хай ніколи уже в житті
Не зійдуться наші дороги
Будь щасливий- слова прості...
Мені більше не треба нічого...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Світлана Акуленко