Ти бажаєш віддати останнє,
Намагаєшся влитись в обійми,
Шаленієш від мого кохання
Та влаштовуєш радісні війни
Серед ліжка, у ванній чи долі -
Нам з тобою було не важливо.
Ми з тобою як пташки на волі,
Ми - загублені й нагло-щасливі.
Хочу ніжність тобі дарувати,
Можу бавити вічність жагою.
Потім буду тебе ґартувати,
Освіжаючи дивною грою,
Полоню всю свідомість у чари
Та здійсню найтаємніші мрії.
Полоню, але щоб не кінчались
Та продовжились наші надії
Загубитись в чарівному світі,
Одне в одному наскрізь, без частки,
Щоб на цьому та іншому світі
Відчували кохання та щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Володимир Науменко