Восени плакала калина
крапельками дощовими.
Зимно їй було у хуртовину.
Літом була сонечком зігріта.
Та лише весною відчуває себе молодою.
Поруч з нею квітне рясно бузина,
шипшина запашна, зеленіє травинка -
лугова одежинка.
Річка синя, ніжна,
біжить стрімко, немов
лебедина пісне.
На березі бузок різнокольорово панує,
красою своєю затмарює.
Вершина цієї благодаті -
веселки кольори смугасті.
Хатина на березі стоїть,
дитина у садок біжить,
мама воду несе на коромислі,
перетина своє обійстя.
Радіє спокою та буденному життю родини,
Істини баче золотії переливи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2022
автор: Svitlana_Belyakova