Не спить Україна, а з нею і світ…
Благають Москву спинитись,
Щоб край Український свободою квіт
І мир міг не тільки снитись.
Не спить Україна – життя ж на кону…
Війна – то ніяк не жарти.
Чи вистачить мудрості і талану
Змішати кремлівскі карти?!
Не спить Україна… У тузі Дніпро…
Старе і мале в тривозі –
Москва своє чорне імперське тавро
Нам випекла на порозі…
До НАТО, не рипались щоб, присягли
Й манкуртами вкотре стали,
Кайдани обути собі спрмоглись,
«Язик» її величали.
Не спить Україна, бо їй не до сну –
Збирає для бою сили,
Відстояти щоби і снов, і Десну,
Дніпро і Карпати сиві.
14.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2022
автор: Ганна Верес