Марусі вже вісім з половиною, вона навчається в другому "Г", гарно вміє читати, хоч і не дружить з математикою. Нещодавно навчилася вимовляти букву Р. Як і раніше любить будувати маленькі королівства для маленьких чоловічків, що живуть в траві. Сьогодні будували їм вігвам з коротеньких паличок, обкладених лютневою пожухлою травичкою..
Ми вже йшли додому, коли я помітила на небі сяючий літачок з коротким шлейфом, що швидко танув. Поспішила порадувати Марусю, але даремно: прекрасний настрій після будування вігваму змінився на плаксивий, губи скривилися: "А ти точно знаєш, що це літак?"
- Ну звичайно, ти ж сама бачиш, він все ближче, й ближче..
- А це не ракета, що вибухає?
- Ну що ти!? Звідки у нас такі ракети?! Це літак, він летить з Одеси до Києва, якраз над нашим містом.. ти ж вже бачила такі не раз!
- А ось глянь, він спереду горить..
- То в нього сигнальні вогні, щоб інші літаки його обминали..
Літак вже над нами. Пропоную, щоб їй швидше забулося, зайти в магазин і купити нову чарівну паличку, бо стара вчора поламалася, і з полегшенням бачу, як темінь жаху в її очах змінюється на світлий передсмак радощів..
Звідки в тебе, маленька, цей страх?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: yaguarondi