Якось тяжко писати про вітер.
Не лягають на аркуш рядки.
Не складаються рими із літер.
Розлітаються мрії-думки.
Сила вітру. Невидима сила.
Підкоряє нескорений світ.
Піднімає попутні вітрила,
Не спиняючись точить граніт.
Сушить ледве зволожене поле,
Гне додолу проросле зерно,
Крутить замкнений вихор по колу,
Гуркотить у закрите вікно.
Непохитна, незламна стихія.
Розпорядник погод і негод.
Урагани, шторми, буревії
Без обмежень і без перешкод.
Непідвладна повітряна міцність,
Непідкорена роза вітрів,
Незалежно існуюча вічність,
Гордий власник морів і степів.
Не принось із собою нам лиха.
Навівай лиш потрібних нам змін.
Дми спокійно, розмірено, тихо,
Не лишай за собою руїн.
2021 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: Сергій Мостюк