[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZSND2BV-Cgk[/youtube]
Зимовий дощ ось знов хлюпоче,
Все норовить прийти весна.
Зима сприйма це неохоче,
Хоч так втомилася вона.
Бажає дуже відпочити,
Бо стала немічна, стара.
Та скільки їй зосталось жити,
На відпочинок йти пора.
Підкине нехотя сніжку,
І знову йде на відпочинок.
Роботу цю все ж нелегку,
Попросить скинути хмаринок.
І сніг і дощ - все вперемішку,
Закреслить дні в календарі.
І знову гріється в затишку,
Що значить роки ці старі!
Морози всі десь повтікали,
Вона для них вже не указ.
Собі десь захист відшукали,
Зима на них вже без образ.
Вітри розвіють всі думки,
Та знає добре, що так треба.
Веселі потечуть струмки,
І все ясніше стане небо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2022
автор: Н-А-Д-І-Я