Бретелька з твоєї сорочки,
Що впала в потрібний момент,
Відкривши інтимні шматочки,
Створила у нас інцидент.
Мені не здалось це вульгарним.
Був зайвим лише комплімент,
З надмірним і дещо бульварним
Акцентом на впалий фрагмент.
По темі пройшов я бездарно,
Не в той завернув поворот.
Підмітив до болі сценарно
До болі простий епізод.
А ти пред’явила незгоду
На мій емоційний запал.
І всю свою надпрохолоду
Вмістила в безмовний скандал.
Окей, я так більше не буду.
Погоджусь що ляпнув дурню.
Давай ми цей казус забудем,
Припинимо цю метушню.
Давай обозначим ліміти
Приблизно дозволених тем.
Щоб не довелось червоніти
Від з схожих з бретелью проблем.
Давай! Я ж ні разу не проти!
Давай спілкуватись! Давай!
Не просто “Ти як там?” і “Шо ти?”,
А так, як дорослі давай!
І точно, у жодному разі,
У цьому потоці зі слів,
Не з’являться В ПРИНЦИПІ фрази,
Які я до цього наплів.
2018 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2022
автор: Сергій Мостюк