Гроші гонять людей на чужину,
На страшну братовбивчу війну,
Тож батьки дочекаються сина,
Шлях додому зверне,- не збагну…
Як це горе тяжке пережити,
Де розчинена святість в імлі,
Від родини відірвані діти,
Спини гнуть на чужій всі землі…
Про яке мова йде поєднання,
Як коріння тріщить родове,-
Нема віри, надії, кохання,-
Україна- не плаче,- реве…
Звідки треба чекати спасіння,
Перетворення в пишний той сад,-
Адже ненька у світі є тінню,
Де пропав весь достаток та лад…
Навкруги неї прірва, безодня,
Без основи вже рушиться дах,-
На все це тільки воля Господня
І терпіння оте в молитвах…
Що здіймається до небозводу
З сьогоденням пустих розумінь,-
Що дасть влада для свого народу,
Для майбутніх його поколінь…
Де слова скрізь снують, а не справи
На човні без керма та весла,-
Значить моці всієї держави
У будовах, що гарних зросла…
Сили треба потрійні, щоб з виру
Розпочати той праведний рух,
Повернути Вкраїну до миру,
Відновити здоровий весь дух!
Бо без миру, що дасть день єднання,-
Обрій повний загроз та вітрів…
Ні до чого таке святкування,
Розгортання стрічок, прапорів…
17.02.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2022
автор: Єгорова Олена Михайлівна